Interview with Alex Levchenko
ІНТЕРВ’Ю із Олександром Левченко
студентом магістром 2-го курсу кафедри етики, естетики та культурології,
спеціальність – культурологія, філософський факультет
- Яка сфера ваших інтересів?
Останні шість років, які я навчаюсь в університеті, мене цікавлять креативні індустрії. Чому так сталось, мабуть тому, що я із творчої родини, мої батьки були акторами і, мабуть, вони направили мене у цей бік, навіть самі цього не усвідомлюючи. Я займався різними видами творчості, а потім вирішив поглиблено це вивчати. Для мене саме економічна складова креативності є основним інтересом.
- У якій галузі ви плануєте працювати? Ким би ви хотіли стати у професійній сфері?
Мабуть я хотів би стати тим, ким я вже є, але поки я не можу чітко сформулювати якусь позицію, якийсь формат того, ким би я хотів стати, але так склалось, що мені подобається бізнес, креативні, творчі люди, з якими я хочу працювати. Зараз я почав рухатися від актора, від акторської майстерності до режисури, навчання акторській майстерності, у напрямку створення візуального контенту.
- Наскільки корисним для вас був досвід навчання у Німеччині в Карлсруйському інституті технологій за напрямом арт-менеджмент?
Під час навчання у Німеччині я заглибився у вивчення сучасного мистецтва і той рік увінчався виставкою – я запросив художницю з Києва ‑ Ірину Валé. Нашою метою було згенерувати прибуток. Виставка мала успіх, ми також проводили лекції в університеті й розповідали про українське мистецтво. Але після того, як я повернувся в Україну, я побачив, що мені поки важко рухатися у цьому напрямі, оскільки на той момент ще не вистачало досвіду для того, щоб реалізувати себе в арт-менеджменті й на ринку мистецтва. Зараз я продовжую спілкуватися з художниками, працювати з ними, тому що я бачу, що і для художників, і для акторів, і режисерів, і сценаристів, і багатьох інших творчих людей важлива взаємодія між собою.
- Як виникла ідея створення «Комуни»?
Останні два роки я викладав акторську майстерність у Media Start school. Я бачив, які люди туди приходять і чому, що їх цікавить, і зрештою я побачив, що той формат, який пропонує школа, не задовольняє потреби тих людей, які хочуть займатися творчістю серйозніше, а не лише у вигляді хобі. Для того, щоб об’єднувати митців, щоб вони розвивалися і працювали разом, потрібно створювати дещо інший формат роботи. Окрім цього, лише викладанням акторської майстерності тут не обійтись, потрібно разом згуртовуватися, створювати креативний продукт і отримувати вигоду, як у вигляді досвіду, так і фінансів. Заглядаючи наперед, можна сказати, що для того, щоб стояти на місці, потрібно бігти, а щоб бігти, потрібно розуміти, в якому напрямку.
- Ви плануєте залучати митців із різних сфер ‑ акторів, художників, музикантів тощо?
Так, звісно. Просто зараз ми починаємо з того, в чому вже напрацьований досвід – це зйомки, це робота із підбором кадрів, а художники, музиканти та інші митці також можуть об’єднуватися навколо нашої «Комуни» і створювати свої окремі напрями. Через виробництво відео-контенту – це перший наш спосіб взаємодії з творчими людьми – буде відбуватися велика колоборація, оскільки для зйомок потрібен і актор, і режисер, і сценарист, і музикант, і художник, тобто ціла команда людей. Саму у цьому форматі вони можуть об’єднатися заради створення конкретного продукту. У нас вже напрацьовані контакти, зв’язки, своя аудиторія, якій це буде цікаво.
- Ваше хобі.
Для мене те, чим я займаюсь, було хобі, а зараз стало професією. Я також цікавлюся музикою, малюю, у школі вчився грати на фортепіано й дотепер намагаюся всебічно творчо розвиватися.
- Які найкорисніші знання ви отримали під час навчання в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка?
Університет, а саме напрям «культурологія» на філософському факультеті, дає можливість побачити картину в цілому. Саме навчання за спеціальністю «культурологія» допомагає нам виробити бачення, і ось це бачення – це саме те, чого потребують майбутні лідери, керівники. Мені здається, що головне, що я отримав з університету, це навичку розглядати питання, проблему абстраговано і бачити її в цілому. Це дуже цінно і такому важко де навчитися.
Записала інтерв’ю – д.ф.н., доцент кафедри етики, естетики та культурології, Стоян С.П.
